boire

дієсловоЗагальний іменникЗагальний іменник

від латинського bibo dif=bĭbĕre (dif=bĭbĕre). у давньофранцузькій мові, bevvre ((X століття)), beivre, boivre, потім boire. корінь bev- (bevons, bevez, bevant) став beuv- потім buv- через лабіалізацію. beuv- збереглося в beuverie (див. breuvage).

Визначення

Кон'югація

→ Кон'югація "boire"

Множина

boires

Анаграми

Переклади

Див. також

potabilité (ім.) reboire (дієсл.) buveuse (ім.) potable (прикм.) boire (дієсл.) impotable (прикм.) buvard (прикм.) buvetier (ім.) buvette (ім.) buveur (ім.) buvable (прикм.) emboire (дієсл.) imbuvable (прикм.) potion (ім.) bu (прикм.) bibition (ім.)