beauприкметникЗагальний іменникЗагальний іменникприслівникВласний іменникСкладове розкладанняbeauЕтимологіярозгорнутивід латинського bellus (красивий, елегантний, граціозний), яке стало дуже поширеним у пізньолатинській мові, витіснивши класичне pulcher.Визначення1. Чоловік, який використовує свою красу.погірнийрозгорнутиLe général dont elle habite l'esprit est un vieux beau, qui se pavane volontiers en quête de fortune.ЖіночийBelleМножинаbeauxДив. такожpancalisme (ім.) beau (прикм.) beau (ім.) Beaux (ім.)