adjectif

прикметникЗагальний іменник

Складове розкладання

adjectif

від пізньолатинського adjectivum, граматичний термін, похідний від adjectum, супін від adjicere («додавати»).

Визначення

grammaire

Синонім

nom adjectif

Множина

adjectifs

Гіпероніми

Гіпоніми

adjectif démonstratifadjectif déterminantadjectif numéraladjectif qualificatifadjectif possessifadjectif relationneladjectif verbalattributépithète

Переклади

  • німецьканімецька:Eigenschaftswort
  • англійськаанглійська:adjective
  • арабськаарабська:صِفَة
  • китайськакитайська:形容词
  • корейськакорейська:형용사
  • данськаданська:adjektiv
  • іспанськаіспанська:adjetivo
  • фінськафінська:laatusana
  • грецькагрецька:επίθετο
  • івритіврит:שם תואר
  • хіндіхінді:विशेषण
  • італійськаіталійська:aggettivo
  • японськаяпонська:形容詞
  • голландськаголландська:bijvoeglijk naamwoord
  • польськапольська:przymiotnik
  • португальськапортугальська:adjectivo
  • російськаросійська:имя прилагательное
  • шведськашведська:adjektiv
  • тайськатайська:คำคุณศัพท์
  • турецькатурецька:sıfat
  • українськаукраїнська:прикметник

Див. також

adjectif (прикм.) adjectivation (ім.) adjectival (прикм.) adjectiver (дієсл.) adjection (ім.)