hébreu

Загальний іменникприкметникВласний іменник

Складове розкладання

hébreu

du latin hebraeus issu du grec de l'araméen ibrāy dérivé de la racine hébraïque עברי, ʿiḇrî (« traverser, passer ») lié au fait que le peuple était connu comme « ceux qui venaient de l'autre côté du jourdain ».

Визначення

Синонім

chinois

Гіпонім

hébreu ancien

Переклади

  • німецьканімецька:Hebräisch
  • англійськаанглійська:Hebrew
  • арабськаарабська:عبرية
  • данськаданська:hebraisk
  • іспанськаіспанська:hebreo
  • фінськафінська:heprea
  • грецькагрецька:εβραϊκά
  • івритіврит:עברית
  • хіндіхінді:हीब्रू
  • італійськаіталійська:ebraico
  • голландськаголландська:Hebreeuws
  • польськапольська:hebrajski
  • португальськапортугальська:hebreu
  • російськаросійська:иврит
  • шведськашведська:hebreiska

Див. також

hébraïser (дієсл.) hébreu (прикм.) hébraïque (прикм.) hébraïsme (ім.)