étiquette
Загальний іменникдієслово
Складове розкладання
étiquette(1387) засвідчено у формі estiquette зі значенням «стовп, що служить метою в деяких іграх»; (1435) зі значенням «маленька табличка (що вказує вміст об’єкта)»; похідне з суфіксом -ette від кореня дієслова старофранцузької мови estechier, estichier, estequier, у пікардській мові estiquier («вбивати, встромляти, пронизувати»), що також дає astic і asticot.
Визначення
Див. також
étiquetant (дієсл.) étiqueté (дієсл.) étiquetés (дієсл.) étiquetons (дієсл.) étiquètent (дієсл.) étiquetais (дієсл.) étiquetait (дієсл.) étiquetions (дієсл.) étiquetiez (дієсл.) étiquetai (дієсл.) étiquetas (дієсл.) étiqueta (дієсл.) étiquetâmes (дієсл.) étiquetâtes (дієсл.) étiquetèrent (дієсл.) étiquèterai (дієсл.) étiquèteras (дієсл.) étiquètera (дієсл.) étiquèterons (дієсл.) étiquèterez (дієсл.)