émetteur
Загальний іменникприкметник
Складове розкладання
émetteurdu latin ēmittor (1re personne du singulier du présent de l'indicatif).
Визначення
Див. також
réémettre (дієсл.) mettre (дієсл.) remettre (дієсл.) metteuse (ім.) réémetteur (ім.) immettable (прикм.) émettrices (прикм.) émettrices (ім.) émission (ім.) émissif (прикм.) émetteur (ім.) émettre (дієсл.) mettable (прикм.) metteur (ім.) mise (ім.) miser (дієсл.) remisage (ім.) remise (ім.) remiser (дієсл.) remisier (ім.)